ТРОХИ ІСТОРІЇ

Перші відомості про утримання мисливських собак на території сьогоднішнього Закарпаття сягають 100 річної давності. Окремі публікації про мисливських собак можемо знайти на сторінках мисливського журналу „Kárpáti Vadász”, та інших виданнях, які сьогодні є бібліографічною рідкістю (виходили незначним накладом в період між 20 та 40 роками ХХ століття). Безумовним лідером мисливського собаківництва в той час був успішний адвокат Др. Фенцик Єну, який утримував велику кількість собак мисливських порід. Це були переважно норові породи (використовуються для полювання на лисицю та борсука). Завдяки наполегливості цього, без сумніву мецената мисливського собаківництва та мисливства Закарпаття початку ХХ століття. Мисливські собаки його розплідника з м. Берегово ставали переможцями Європейських та Світових виставок та випробовувань. Дозволю собі уточнити, ці виставки проводились у Великобританії – Батьківщині переважної більшості мисливських собак норових порід!
Олександру Федоровичу Вагеричу, лікарю за фахом, для якого, мисливське собаківництво стало професійним хобі, вдалось відстежити відомості про мисливських собак починаючи з 50-х років ХХ століття. Основою для такого дослідження є родовідна книга мисливських собак облорганізації УТМР. Так згідно племінної книги цього періоду в відрізку між 1950 і 1976 роком було обліковано і взято в племінну роботу 13 російських, 7 карпатських, 10 естонських гончаків, 85 курцхаарів, 44 дратхари, 5 англійських та 3 ірландських сетерів, 8 лайок, 22 спанієлі, 15 пойнтерів, 20 такс, 132 фокстерьєри, 14 угорських лягавих.
Великими подвижниками розвитку мисливського собаківництва Закарпаття в різні періоди були Д.М. Лауртнер, К.Т. Долинай, Т.Т. Дудинський старший, А.А. Лендєл, В.О. Чубарь, Т.В. Мотринець, О.Л.Головацький та багато інших.
Особливої активізації кінологічна робота зазнала на початку 80-х років коли до секції мисливського собаківництва долучився нині почесний голова ЗОО ФМСУ п. О.Л. Головацький. Можна стверджувати, що саме з цього часу почалась велика кропітка робота по обліку і систематизації наявного поголів’я, паспортизації мисливських собак, організації кінологічних заходів. В цей період Закарпатська кінологічна секція мисливського собаківництва почала брати участь у виставках і випробовування за межами області в тому числі і у Всеукраїнських змаганнях, виставках.
Команди Закарпаття приймали участь у випробовуваннях по вальдшнепу у Криму, перепілці у Донецькій області, фазану в Херсоні. Нестача кваліфікованих експертів компенсувалась організованим для кінологів Закарпаття виїзним семінаром експертів з Києва із послідуючою здачею екзаменів на звання експерта первинної категорії. Це значно активізувало роботу по підвищенню племінних та екстер’єрних якостей мисливських собак. Із-за кордону було завезено потомків міжнародних чемпіонів по породам курцхаарів, дратхаарів.
Так поступово почалось сходження Закарпатської секції мисливського собаківництва УТМР з 24 позиції на Всеукраїнській виставці в 1987 році до 4-го і 2000-му.
СЬОГОДЕННЯ
2003 рік знаменувався створенням Закарпатського обласного осередку мисливського собаківництва Федерації Мисливського Собаківництва України (ЗОО ФМСУ). Першим головою якого було обрано Головацького Омеляна Любомировича. На сьогоднішній день на обліку в осередку стоїть 18 порід серед яких найбільш поширеними є німецькі породи лягавих та норових.
Мисливські собаки використовуються на полюванні в Закарпатті і сьогодні. Справжній мисливець радше піде на полювання без рушниці ніж без мисливського собаки. Насолодитись азартом мисливського собаки може тільки справжній мисливець і здобич тут не рає вирішальною ролі. За невдалий постріл собака вас нагородить таким поглядом, що більше не треба.
Мисливське собаківництво сьогоднішнього Закарпаття тримається на фанатах, аматорах. Мало хто собі може уявити подорож на відстань 3 500 кілометрів для участі у змаганнях мисливських собак. В Закарпатті такі є. Команда області на осінніх змаганнях по перепелу в Маріуполі виграє третє призове місце, вперше в історії мисливського собаківництва області! Буглина Сергій з сином Йосипом, Серегола Валентина з чоловіком Федором, Рогулич Михайло та Петро Лоя – ті, що тільки своїм фанатизмом і відданістю справі виборюють почесне місце. Це безумовно тріумф!!!
Закарпатський обласний осередок федерації мисливського собаківництва України має по праву чим гордитись. Ініціюючи проведення міжнародних змагань по новим породам наша область є постійним переможцем таких престижних змагань, як „Кубок Карпат”, „Кубок Галичии”, „Кубок Віничинни”.
Мисливські собаки власників Буглини С.П. та Буглини Й.С., Павлика М.М. та Надь Атілли, гідно представляють Закарпаття та Україну на міжнародних форумах у Хорватії, Польщі, Угорщині, тощо.
ДЕЩО ПРО РЕАЛЬНІСТЬ
Сьогодні ЗОО ФМСУ очолює доц. кандидат біолоічних наук Потіш Людвиг Адальбертович. На обліку у осередку знаходиться близько 600 собак мисливських порід, яких утримують мисливці всіх без винятку районів області. Найбільшим центром розведення та утримання собак мисливських порід за останні 2 роки стає Берегівшина де утворився міцний осередок власників мисливських собак на чолі з Гейзою Лейтої (можливо дух Др. Фенцика помагає) далі традиційно Ужгород.
Незважаючи на нульову підтримку держави в Закарпатській області сьогодні , переважно завдяки тісним контактам із близьким зарубіжжям мисливцями утримуються мисливські собаки самих різноманітних порід. Перевага тут за курцхаарами (німецька гладкошерстна лягава). Далі норові. Приємно відзначити підвищення уваги до гончаків. Шостого травня цього року під час міжрайонної виставки мисливських собак, ринг цієї групи нараховував 17 собак! Показник надзвичайно великий для Закарпатської області.
У 2009 році осередок поставив перед собою завдання максимального екстерєрної оцінки мисливських собак. Тому було заплановано проведння чотирьх виводок в Ужгородському, Мукачівському, Виноградівському та Берегівському районах. В такий спосіб станом на 21.06.2009 року до реєстру було внесено 409 собак мисливських порід з яких більш ніж 70% було оглянуто експертами.
Мисливське собаківництво існує.